стривати

док., тільки наказ. сп. стрива́й, стрива́йте.

Уживається як прохання не поспішати з чимсь, очікувати якийсь час. || Уживається як наказ або прохання не робити чи не говорити чогось. || Уживається для вираження здивування з приводу чого-небудь. || Виражає заперечення, незгоду з ким-, чим-небудь. || Уживається як нахваляння, погроза.